Історія єврейської громади Калгарі – це невіддільна частина багатокультурної історії міста. Перші єврейські поселенці з’явилися у місті ще наприкінці 19 століття, під час однієї з великих міграційних хвиль у Канаді. Вони привезли з собою не лише підприємницький дух, а й свої культурні та духовні традиції. Попри всі виклики євреям вдалося створити у місті активну й стійку спільноту. У цій статті на calgaryski розповімо про те, як розвивалася єврейська громада у Калгарі.
Початок історії: Даймонди
Історія єврейської громади Калгарі почалася з того моменту, коли Джейкоб Даймонд та його брати стали першими єврейськими поселенцями Альберти у 1889 році. У 1905 році у регіоні проживало вже 50 євреїв, а у 1911 році – понад 600. Більшість з них переїхали сюди з Російської імперії, тому що тікали від погромів та переслідувань.
У 1904 році Джейкоб Даймонд придбав землю для першого єврейського кладовища у Калгарі, а у 1911 році – для першої синагоги, яка отримала назву «Дім Якова». Молода єврейська громада була дуже впливовою та активно залучала місцевих політиків та високопосадовців до роботи над синагогою.
Більшість євреїв поселялися у «блокових районах» поблизу фермерів Троху, Рамсі та Сіббалда. Це були дуже успішні фермери, які разом з цим брали активну участь у житті громади. Через покоління ці сім’ї покинули фермерство, адже єврейське міське життя ставало все привабливішим.
Як розвивалася громада
Імміграція сповільнилася під час Першої світової війни, але єврейська громада у місті продовжувала процвітати. Калгарійська єврейська школа «Талмуд Тора» проводила також позашкільні заняття з юдаїзму для дітей. Крім цього, існувало багато сіоністських організацій.
У 1920-х почалася ще одна хвиля зростання єврейської імміграції. У результаті чого у місті з’явився Інститут І.Л. Переца у 1929 році, а невдовзі з’явилася перша у Калгарі єврейська денна школа. Через кілька років було також побудовано єврейський громадський центр «Дім Ізраїлю». Станом на 1931 рік у місті проживало 1600 євреїв. Це становило два відсотки населення міста.
На початку 1930-х євреї Калгарі були стурбовані зростанням нацизму у Німеччині та безрезультатно намагалися домогтися від федерального уряду лібералізації імміграційної політики щодо євреїв. Також євреї були стурбовані новим урядом Альберти, до складу якого входили відкрито антисемітські члени. Багато євреїв відчули на собі обмеження у професійному та соціальному сенсі.
Друга світова війна та євреї міста
Під час Другої світової війни кожен десятий місцевий єврей вступив до збройних сил. 10 з них загинули у боях, а кількох нагородили за хоробрість. Єврейські ветерани після війни намагалися застосовувати свої нові навички у звичайному житті. Вони продовжували навчатися в університетах, відкривати бізнеси та стимулювати післявоєнний розвиток громад. До Альберти прибуло багато людей, які пережили Голокост.
Стрімкий розвиток громади
З 1959 року почався справжній будівельний «бум» для євреїв міста. Протягом кількох років вдалося побудувати дві синагоги, дві єврейські школи та меморіальну каплицю. До 1961 року у місті проживало вже 3000 євреїв.
У 1979 році відкрився Калгарійський єврейський центр та прилеглий будинок для людей похилого віку. Також було відновлено синагогу «Дім Якова». Кожного року синагога святкує свій день народження різними спеціальними заходами. Протягом 1980-х років був справжній розквіт єврейської культури у місті: синагоги та школи об’єднувалися, виникали нові організації та спільноти.
Євреям вдалося успішно інтегруватися у місцеве життя, не втрачаючи при цьому своєї релігійної та культурної ідентичності. Станом на 2025 рік у місті проживає понад 8500 євреїв. Деякі з них – це онуки та правнуки перших єврейських поселенців.